На початку книга розвінчує деякі ідеї, вкорінені у свідомість читача. а потім, разом з ним розвиває цілісну теорію. Все це - шляхом звичайних, повсякденних роздумів. Мета автора - пояснити сутність світу, без посилання на закони, цілі, принципи,теорії, причини і наслідки, а саме роздуми на посвякденній мові без "наукових" та "філософських" термінів. Книга починається темою створення світу і сягає людської ( і не тільки...) цивілізації.Весь навколишній світ пояснюється кількома, але правильними визначеннями. Автор не ставить собі за мету переконати читача у правильності своїх роздумів.Скоріше намагається збудити критичне мислення,демонструючи своє бачення та цитати визначних філософів.
Уперше створена єдина унікальна філософська теорія, яка пояснює все: життя, смерть, цивілізацію,релігію, диво, мистецтво, уяву, кохання-ерос, мову, волю та ін. Книга аналізує теорії відомих філософів та вчених: Дарвіна, Фрейда,Д.Моріса та ін.
Що стосується Дарвіна, книга аналізує і вперше доводить, що всі його принципи базуються на другому законі термодинаміки.
Име: Olga Коментар: Філософія контрастів
Представляти Константиноса Маріцаса в моїй улюбленій, вже трохи знаній і за кордоном «Хортиці» - непроста річ. Саме презентація нашого журналу на міжнародній конференції літературних критиків у м.Міттілени (острів Лесбос, Греція) і познайомила мене з багатьма відомими письменниками з усього св1ту. Там були найвидатніші сучасні митці пера та критики з Франції, Ізраїлю, Японії, Канади та багатьох інших країн. Маріцас не вписувався в загальну картину вже своїм зовнішнім виглядом: здавася скоріше художником завдяки своєму довгому волоссю. При знаймстві виявився на диво скромною людиною. Підходив до кожного окремо і дарував свою останню книгу. Вона була у нього на двох мовах: грецькій і болгарській. «Цивілізація і природний відбір». Назва-контраст. Людина-контраст. Сказав, що він- старий інженер і молодий письменник. Пізніше дізналася, що він – один із теоретиків кліматизації, визнаний вперше на всесвітній виставці в Італії, потім – автор підручника з цього предмету. У 1984 році заснував своє перше проектне бюро в Афінах, особисто займався створенням штучного клімату у нумізматичному музеї грецької столиці, у скарбниці собору Олександра Невського у Софії, на багатьох об’єктах промислового значення та у лікарнях (операційні зали). Разом з тим, спілкування з Маріцасом залишає враження, що він- мрійник, закоханий самовіддано у літературу та живопис.Всесторонньо обізнана людина, вразлива і тонка. Грек по батькові та болгарин по матері, він ріс безжурно у престижній софійській родині до 1972 року, коли батькові, науковому свіробітнику,колишньому в’язнику-антифашисту, соціалістична Болгарія відмовила у громадянстві. А Греція не прийняла, бо там панувала на той час хунта. Мати і підліток Костас вирушили слідом за главою родини. Без документів, без батьківщини, без грошей, без жодної допомоги вони довго поневірялися у Європі, на рік втративши зв’язки між собою. Ці випробування залишили назавжди слід у серці Константиноса, зробили його чутливим і вимогливим, але не витіснили потяг до прекрасного. Він залишився й до сьогодні естетом. Працюе у двох здавалось би, протилежних напрямках: промисловому будівництві і літературі, займається науковими пошуками. Його теорія про долмени знайшла схвалення на європейській конференції, що відбулася нещодавно у Софії. І – навіть він сам не вірить – філософська теорія цивілізації несподівано знайшла найширший відгук у наукових та літературних колах. Протягом останніх місяців ій присвятили цілі сторінки і розвороти найвизначніші газети обох балканських столиць, ії друкують наукові журнали «Філософія» (Софія) та «Космос» (Афіни). Одна з найвпливіших грецьких газет пророчить, що його ім’я залишиться в одному ряду з іменами Платона та Арістотеля. Будемо сподіватися.
Коментар: Філософія контрастів Представляти Константиноса Маріцаса в моїй улюбленій, вже трохи знаній і за кордоном «Хортиці» - непроста річ. Саме презентація нашого журналу на міжнародній конференції літературних критиків у м.Міттілени (острів Лесбос, Греція) і познайомила мене з багатьма відомими письменниками з усього св1ту. Там були найвидатніші сучасні митці пера та критики з Франції, Ізраїлю, Японії, Канади та багатьох інших країн. Маріцас не вписувався в загальну картину вже своїм зовнішнім виглядом: здавася скоріше художником завдяки своєму довгому волоссю. При знаймстві виявився на диво скромною людиною. Підходив до кожного окремо і дарував свою останню книгу. Вона була у нього на двох мовах: грецькій і болгарській. «Цивілізація і природний відбір». Назва-контраст. Людина-контраст. Сказав, що він- старий інженер і молодий письменник. Пізніше дізналася, що він – один із теоретиків кліматизації, визнаний вперше на всесвітній виставці в Італії, потім – автор підручника з цього предмету. У 1984 році заснував своє перше проектне бюро в Афінах, особисто займався створенням штучного клімату у нумізматичному музеї грецької столиці, у скарбниці собору Олександра Невського у Софії, на багатьох об’єктах промислового значення та у лікарнях (операційні зали). Разом з тим, спілкування з Маріцасом залишає враження, що він- мрійник, закоханий самовіддано у літературу та живопис.Всесторонньо обізнана людина, вразлива і тонка. Грек по батькові та болгарин по матері, він ріс безжурно у престижній софійській родині до 1972 року, коли батькові, науковому свіробітнику,колишньому в’язнику-антифашисту, соціалістична Болгарія відмовила у громадянстві. А Греція не прийняла, бо там панувала на той час хунта. Мати і підліток Костас вирушили слідом за главою родини. Без документів, без батьківщини, без грошей, без жодної допомоги вони довго поневірялися у Європі, на рік втративши зв’язки між собою. Ці випробування залишили назавжди слід у серці Константиноса, зробили його чутливим і вимогливим, але не витіснили потяг до прекрасного. Він залишився й до сьогодні естетом. Працюе у двох здавалось би, протилежних напрямках: промисловому будівництві і літературі, займається науковими пошуками. Його теорія про долмени знайшла схвалення на європейській конференції, що відбулася нещодавно у Софії. І – навіть він сам не вірить – філософська теорія цивілізації несподівано знайшла найширший відгук у наукових та літературних колах. Протягом останніх місяців ій присвятили цілі сторінки і розвороти найвизначніші газети обох балканських столиць, ії друкують наукові журнали «Філософія» (Софія) та «Космос» (Афіни). Одна з найвпливіших грецьких газет пророчить, що його ім’я залишиться в одному ряду з іменами Платона та Арістотеля. Будемо сподіватися.